Тюльпан — трав'янистий цибулинний багаторічник. Висота рослин коливається залежно від виду і сорту від 10-20 до 65-100 см. Коренева система складається із щорічно відмираючого додаткового коріння, розташованого на підковоподібній нижній частині донця.
У молодих цибулин (до першого цвітіння) формуються столони — порожнисті структури, на дні яких розташована дочірня цибулина. Зазвичай столони ростуть вертикально вниз, рідше вбік. Стебло представлене трьома формами: денце, столон і генеративний пагін, що несе квітки і листя. Стебло прямостояче, циліндричне, заввишки від 5-20 до 85-100 см. Листки подовжено-ланцетні, зелені або сизуваті, з гладкими або хвилястими краями і легким восковим нальотом. Жилкування дугове. Нижній листок найбільший, верхній, так званий прапор-лист — найменший.
Азійська батьківщина - Батьківщиною тюльпану є передгір'я Тянь-Шаню. Серед таджиків, існує щорічне свято тюльпанів Сайри лола. Тепер важко встановити, які види стали предками перших окультурених рослин, але, можливо, це були дикорослі тюльпани садовий і Шренка поширені в Малій та Середній Азії.
Поширення в мусульманському світі - Принаймні з X сторіччя з тюльпаном були знайомі в мусульманському світі. Про нього згадували Омар Хаям, Нізамі, Джелаладдін Румі, Сааді, Хафіз. Для персів тюльпан став «квіткою життя і кохання» — в поемі Нізамі він виростав з крапель крові Фархада, що наклав на себе руки, почувши про загибель коханої Ширін.